понеділок

Міжнародний день жінок і дівчат в науці

11 лютого щорічно в світі відзначають День жінок і дівчат у науці. Це день встановлено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 15 грудня 2015 року з метою досягнення повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечення гендерної рівності й розширення прав і можливостей жінок і дівчат. 
7-а Міжнародна асамблея жінок і дівчат у науці, що відбуватиметься 11 лютого 2022 року у віртуальному форматі зі штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, має на меті визнати роль жінок і дівчат у науці не лише як бенефіціарів, а й як агентів змін, у тому числі з огляду на прискорення прогресу на шляху до досягнення Цілі сталого розвитку №6 (Чиста вода та санітарія).

Тема 7-го Міжнародного дня жінок і дівчат у науці це – «Рівність, різноманітність та інклюзія: вода об’єднує нас». 
У звітах ООН зазначається, що мільярди людей у всьому світі не зможуть отримати доступ до безпечної питної води, кращих санітарних умов та гігієни в 2030 році, якщо прогрес не збільшиться вчетверо. Зростання попиту, погане управління та неспроможність зберегти водні ресурси, до яких додається зміна клімату, є ключовими проблемами, які терміново вимагають нового сталого цілісного підходу для підтримки побудови стратегій щодо води.

VII Міжнародну асамблею жінок і дівчат у науці спільно організують Міжнародний фонд Королівської академії наук (RASIT) та постійні представництва Кіпру, Мальти, Марокко, Філіппін, Польщі, Португалії, Катару, Словаччини, Словенії, Іспанії та інших країн. 
Загалом наука та гендерна рівність є важливими для досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 року. 
За останні 15 років світова спільнота доклала чимало зусиль для натхнення та залучення жінок та дівчат до науки. Тим не менше, жінки і дівчата й досі недостатньо представлені в науці. 



Українки гучно зарекомендували себе в молекулярній біофізиці, психології, наноматеріалознавстві та комп’ютерній інженерії у тому числі і за кордоном.
Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу (станом на 2021 рік). (За матеріалами https://pon.org.ua/novyny/9293-sogodni-den-zhinok-i-divchat-u-nauci.html )




День червоної руки








Дитина-солдати і закон
Діти віком до 15 років
Основні статті: Конвенція про права дитини і Римський статут Міжнародного кримінального суду
Додаткові протоколи до Женевських конвенцій 1949 р. (1977, ст. 77.2),Конвенція про права дитини (1989 р.) та Римський статут Міжнародного кримінального суду (2002) всі забороняють державним збройним силам та недержавним збройним формуванням використовувати дітей віком до 15 років безпосередньо у збройних конфліктах (технічно "бойові дії"). Зараз це визнано військовим злочином.
Діти віком до 18 років
Основна стаття: Факультативний протокол про залучення дітей до збройних конфліктів
Додаткова інформація: Конвенція про найгірші форми дитячої праці і Африканська хартія про права та добробут дитини
Більшість держав, що мають збройні сили, також зобов'язані вищим стандартам Факультативного протоколу про участь дітей у збройних конфліктах (OPAC) (2000) та Конвенція про найгірші форми дитячої праці (1999), які забороняють обов'язковий набір осіб молодше 18 років.OPAC також вимагає від урядів, які все ще вербують дітей (віком від 16 років), "вжити всіх можливих заходів для того, щоб особи, які не досягли 18-річного віку, не брали безпосередньої участі у бойових діях". Крім того, OPAC забороняє недержавним збройним групам вербувати дітей за будь-яких обставин, хоча юридична сила цього не визначена.
Рух за припинення військового використання дітей
Військове використання дітей було поширеним протягом історії; лише за останні десятиліття практика зазнала обгрунтованої критики та узгоджених зусиль для її припинення. Ряд міжнародних організацій виступають проти використання дітей як солдат. До таких організацій належать, наприклад, Міжнародна амністія, Міжнародний дитячий солдат, Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, Terre des hommes, і Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).(За матеріалами Енциклопедія  site:ewikiuk.top )



 

День безпечного інтернету

У світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. 

Запрошуємо еа нашу книжково-інформаційну виставку.


 





210 років від дня народження Чарльза Діккенса


 210 років від дня народження Чарльза Діккенса (1812–1870), видатного англійського письменника. Популярність Діккенсу приніс сентиментально-гумористичний роман «Посмертні записки Піквікського клубу». Крім того він є автором романів «Пригоди Олівера Твіста», «Домбі й син», «Девід Коперфілд», «Холодний дім» та ін. П’ять років тому, в Британії до 200-річчя від дня народження Діккенса була розгорнута грандіозна ювілейна кампанія. 
Письменникові, якого шанують нарівні з Шекспіром (вони навіть поховані поряд у Вестмінстерському абатстві), були присвячені численні виставки, фестивалі, ювілейні видання, теле- і радірепортажі. Діккенс прожив лише 58 років, але встиг за цей час надзвичайно багато – написав 20 романів, велику кількість оповідань, п’єс, есе, статей. 
Мова творів Діккенса надзвичайно яскрава, соковита, немовби створена для читання вголос. Письменник був неабияким актором; він сам читав власні твори. 
Перший його виступ відбувася у 1853 р. в Бірмінґемі, де напередодні Різдва він зі сцени читав «Різдвяну пісню в прозі» та «Цвіркуна за пічкою». Відтоді публічні читання стали для Діккенса справою звичною і необхідною. Він їздив різними містами Англії, Ірландії, Шотландії, влаштовував благодійні читання в Парижі (1863) і під час другої мандрівки до Америки (1867-1868). Діккенсові виступи ставали справжнім театром одного актора: він перетворювався в кожного персонажа, про якого читав. Його вважали одним із найяскравіших читців століття. Любов британців до Діккенса була безпрецедентною. Він був справжнім щасливцем літературної долі. Ніде протягом усього ХІХ ст. не існувало таких щиросердних взаємин між письменником та нацією. І недарма в 1853 році йому було присвоєно звання національного письменника Англії.

В бібліотеці для відвідувачів підготовлена ювілейна виставка творів письменника „Майстер сюжетної таємниці”.

День бабака і День водно-болотних угідь


 

Ювілей Євгена Гребінки


 2 лютого виповнюється 210 років від дня народження українського письменника, відомого байкаря Євгена Гребінки. Хоча він – набагато багатогранніша постать: талановитий лірик, прозаїк, видавець та громадський діяч.

Усього 36 років доля відвела майстру слова. Майже за два десятиліття літературної діяльності він створив багато оригінальних і перекладних творів українською і російською мовами байок, романів, повістей, оповідань, нарисів. Саме Євген Павлович доклав чимало зусиль для звільнення з кріпацтва та сприянню розвитку літературного таланту Тараса Григоровича Шевченка.

Багато творів митця покладено на музику.

Велику популярність автору приніс його романс «Чорнії очі», який він присвятив своїй майбутній дружині Марії Ростенберг.

Його легендарний романс «Очі чорні» виконували такі знаменитості, як Федір Шаляпін, Ізабелла Юр’єва, Луї Армстронг, Володимир Висоцький, Патрісія Каас, Мірей Матьє, Хуліо Іглесіас та і зараз виконує багато сучасних співаків. Тож не дивно, що, за рішенням ЮНЕСКО, день народження Євгена Гребінки − одна із знаменних дат у всьому світі.

Вся творчість Євгена Гребінки міцно увійшла в скарбницю культурних надбань українського народу, адже він сіяв добро, а його твори заслужили право на вдячну пам’ять багатьох поколінь своїх нащадків.

Саме цій неординарній постаті у бібліотеці оформлена виставка "Євген Гребінка- видатний художник слова" де ви маєте змогу познайомитися з літературним надбанням письменника.



Лютий в бібліотеці



       Лютий  – не тільки місяць - найзатишніша пора року, а й найбільш книжкова пора. Думаю, багато хто зі мною погодиться: холодний зимовий вечір найкраще присвятити приємній книзі. Загорнутися у теплий плед, зігрітися ароматним напоєм, поласувати чимось смачненьким і зануритися у захопливу історію. 
Лютий
Лютий в гості на гостину
Кличе всю свою родину.
Та родина – не мала,
Суне й суне без числа.
Морозища, морозеньки –
І великі, і маленькі,
Завірюхи капловухі,
І сніжинки-балеринки.
І Вітренко, і Вітрисько –
Вже вони близенько-близько.
Ще до ночі в темнім борі
Вся родина буде в зборі.
Запита родину лютий,
Чи то кожен добре взутий?…
Гей, у танець! – і зі сну
Збудять танцями Весну.
Наталя Забіла

ЛЮТИЙ
Скаче біла завірюха
На блакитному коні,
Лине снігу потеруха
По ламкій озимині.
Поле голе, нахололе,
Тонко дзвонить, мов кришталь.
Завірюха гучно коле
Копитами білу даль.
Лунко репається крига
На озерах і ставках.
Вітер крутиться, мов дзиґа,
На долині та в ярах.
Невгамовна завірюха
Гори снігу наміта
І гукає в білі вуха
Приголомшеним хатам.
Завірюха валить валом
Через зиму навпростець,
А за нею гонить чвалом,
Юний Лютий-молодець.
Л. Горлов




День пам‘яті героїв Крут


Крути, 29 січня 1918 року… Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії та безпечності. Цей день назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.


До 104-ї річниці пам'яті Героїв Крут в шкільній  бібліотеці презентували виставку
 "Крути – і біль, і сум , і вічна слава". 




День Соборності України



День пам’яті жертв Голокосту


27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цій пам’ятній даті присвячена книжкова виставка “Пам‘ятай”


 Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». 
Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.
Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, у цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.

Варто нагадати, що Голокост з грецької перекладається як “всеспалення” й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.