Малишко Андрій


                                                                                  Україно моя, мені в світі нічого не треба,

Тільки б голос твій чути і ніжність твою, Берегти.

А. Малишко 

Малишко Андрій Самійлович (14 листопада 1912 — 17 лютого 1970) – вітчизняний поет, літературний критик та перекладач.
Виходець із родини шевця, що проживав в м. Обухів на Київщині. Після навчання у семирічній сільській школі юнак став студентом до медичного училища. Однак, незабаром він відчув, що істинне його покликання – це творчість, тож не замислюючись, він їде до Києва, де навчається в інституті народної освіти. Деякий час вчителював в м. Овруч, а з 1934 р. за призовом рушив на службу до армії. Демобілізувавшись, А. Малишко оселяється в Харкові, де працює журналістом. Не полишає він цієї професії й у часи Великої Вітчизняної війни: письменник перебуває на фронті як кореспондент республіканської газети «Червона армія». У післявоєнний період проявляє себе у політичній площині, зокрема, стає депутатом Верховної Ради УРСР. Пішов з життя на 58-му році життя у м. Києві, де проживав останніми роками.
Творчий шлях А. Малишка як поета бере початок з 1930 р. Найбільш відомими поетичними творами автора є вірші «Україно моя!», «Пісня про Київ», «Битва», «Полонянка» та ін. Деякі з них було покладено на музику найвідоміших композиторів держави. Високу оцінку серед критиків та читачів здобула і його поема «Прометей».



Немає коментарів:

Дописати коментар