Дідух

 🎄 А ви вже готуєтеся до Різдва? Українці на Святвечір, після появи першої зірки на небі, до хати заносили святковий сніп – Дідух. І приказували: «Дідух – до хати, біда – з хати».

🌾 Дідух – це не просто сніп сіна, це символ урожаю, добробуту та дідівського духу – усіх предків роду. Він приносив до хати святковий настрій, мир, затишок і добробут.

📜 Слово «дідух» означає «дух предків». Це символ святого відродження всього живого на землі. Готували його з першого снопа обжинків, з необмолочених колосків жита, вівса, пшениці. Додатково прикрашали сухими квітами, ягодами калини, різноколірними стрічками та зіллям. Наприклад: мак оберігав від злих сил, а льон – щоб цілий рік не боліла голова. Дідух міг мати три, п’ять або сім «ніг».

🏠 До хати Дідуха урочисто вносив голова сім’ї або старший син, промовляючи: "Дай, Боже, ті свята провести й других дочекатись у здоров’ї та щасті до другого року."

Потім його ставили на покутті під іконами – найпочесніше місце в хаті. Лише після цього розпочиналася вечірня трапеза.

🔥 Дідух залишався в оселі до Водохреща, після чого його спалювали. Сьогодні традиція поступово відновлюється: поряд із зеленою ялинкою на центральних площах міст можна побачити й давній різдвяний символ.

🌟 Багато знань про світоглядне значення Дідуха втрачені. Відновлення цих звичаїв допоможе відродити українське розуміння життя, духовності та чеснот – те, чого сьогодні нам найбільше не вистачає.

Скуратівський В. Т. Дідух : Свята українського народу. - К. : Освіта, 1995. - 272 с.

Пропоноване видання - найбільш повне зібрання календарних свят українського народу. Автор, відомий письменник та етнографіст, щедро ділиться з читачем своїм знанням духовної культури нашого народу, його обрядовості, традицій, фольклору, що сягають тисячоліть. Висока моральність предків, щира приязнь у стосунках, взаємодопомога, тонкий есте­тичний смак і, головне, високопоетичний культ пращурів, шанування свого родоводу - все це гідне наслідування нинішніми поколіннями.