Ми розпочали нашу розмову з короткої, але захоплюючої подорожі у часі.
Хто такий Нестор Літописець? Ми пояснили, чому саме в день вшанування його пам'яті ми святкуємо День писемності. Діти були вражені, дізнавшись, що вже стільки століть тому існувала людина, яка записувала нашу історію!
«Абетка, що вміє говорити»: Ми згадали про Кирила та Мефодія і про те, як було створено кирилицю. Школярі самі спробували написати свої імена старослов’янською, і це викликало багато сміху та цікавості!
Найбільш жвавим був блок про сучасне значення мови. Ми обговорювали:
Суржик і чистота мови: Чому важливо говорити правильно і як мова впливає на наше мислення. Це викликало справжню дискусію!
Слова-обереги та фразеологізми: Ми змагалися, хто знає більше прислів'їв та примовок про мову. Їхня кмітливість та знання народної мудрості мене приємно вразили.
Сила слова у воєнний час: Наголосили, що сьогодні українська мова — це не просто засіб спілкування, а форма опору та демонстрація нашої незламності.
Запрошуємо всіх учнів та вчителів використовувати нашу бібліотеку як місток між світом знань і світом природи. Читайте про рослини та тварин, а потім знаходьте їх у Живому Куточку або навколо школи!
Дякую нашим юним дослідникам за чудовий день!
Цього дня наша бібліотека перетворилася на справжній «Солодкий куточок читання»:
Вікторина «Герої-ласуни»: Діти із захопленням вгадували, які солодощі полюбляли відомі літературні герої. Хто їв торт із заварним кремом? А хто постійно хотів шоколаду? Переможці, звісно, отримали солодкі призи!
Виставка « Солодкого читання». Ми зібрали книги, де йдеться про цукерки, шоколад та інші ласощі – від «Чарлі та шоколадна фабрика» до народних казок. Було дуже цікаво дізнатися про історію різних смаколиків.
Конкурс «Цукеркова закладка»: Учні проявили свою творчість, створюючи закладки для книг у формі улюблених цукерок або їх обгорток. Бібліотека тепер має найяскравіші та найсмачніші закладки!
Привіт, мої юні читачі та шанувальники пригод!
Сьогодні, 31 жовтня, ми відзначаємо надзвичайно важливу дату – Міжнародний день Чорного моря. Це не просто календарний день, а нагадування про безцінну перлину, що омиває наші береги, — наше Чорне море!
Чорне море – це не лише місце для літнього відпочинку. Це цілий світ, сповнений таємниць, історії та життя, який потребує нашої уваги та захисту, особливо зараз.
Море-озеро: близько 7-8 тисяч років тому Чорне море було величезним прісноводним озером. Лише після землетрусу та утворення протоки Босфор у нього ринули солоні води Середземного моря.
Дві назви: давні греки спершу називали його Понт Аксинський – «Негостинне море» (через труднощі з навігацією), а потім, освоївши береги, змінили назву на Понт Евксинський – «Гостинне море».
Таємниця глибин: на глибині понад 150-200 метрів у Чорному морі через насиченість сірководнем майже відсутнє життя (крім деяких бактерій). Це унікальна особливість, яка робить його особливим.
Символ стійкості: наше море – свідок тисячоліть. По ньому, за легендою, Ясон та аргонавти йшли за Золотим руном! Сьогодні воно стало символом нашої стійкості та боротьби за свободу навігації та мир.
Велика біомаса: близько 90% всієї біомаси Чорного моря становлять... медузи! А єдина масова акула – це нешкідливий для людей катран.
Міфи та легенди: шукайте легенди про Ясона, скіфів та походження моря.
Природознавство: відкрийте для себе неймовірну фауну та флору (так, там є й дельфіни!).
Історія України: прочитайте про важливість Чорного моря для нашої історії, культури, торгівлі та, на жаль, про сучасні екологічні виклики, які несе війна.
Чорне море – це не просто вода, це наша історія, наша економіка і частина нашої безпеки.
Пам’ятаймо: кожен викинутий папірець, кожен залишений на березі пакет – це пряма шкода його унікальній екосистемі. Наше завдання – повернути морю його гостинність і чистоту.
P.S. У бібліотеці на вас чекає добірка тематичних книг. Заходьте!
Сьогодні, 28 жовтня, ми відзначаємо День вигнання нацистських окупантів з України (офіційна назва – День визволення України від фашистських загарбників). Це дата, що стала символом завершення тривалих і кровопролитних боїв на нашій землі у роки Другої світової війни.
Пам'ять, записана у книгах
Як шкільний бібліотекар, я щодня бачу, як важливо зберігати пам'ять. Історія Другої світової війни — це не просто сухі дати, це мільйони зруйнованих доль, це неймовірна мужність і жертовність наших дідів і прадідів. Це історія, яка живе на сторінках книг.
Чому важливо читати про цей період?
Щоб зрозуміти ціну миру і свободи.
Щоб віддати шану тим, хто відстояв нашу землю.
Щоб ніколи не забути жахи тоталітаризму.
Сьогодні історики, і зокрема Український інститут національної пам'яті, пропонують використовувати термін "вигнання нацистських окупантів". Це важливе уточнення. Хоча 28 жовтня 1944 року наша земля була очищена від нацистів, справжня незалежність і воля прийшли до України набагато пізніше. Ми маємо пам'ятати, що після вигнання одного тоталітарного режиму, наша країна ще довгий час перебувала під пануванням іншого.
Наша сьогоднішня боротьба за Незалежність – це продовження тієї ж великої битви за право жити на своїй вільній землі.
Я підготувала невелику тематичну виставку "Ціна Свободи". На ній представлені:
Художні твори українських та світових авторів про війну.
Документальні свідчення та спогади очевидців.
Книги про внесок українців у перемогу над нацизмом.
Приходьте, щоб поринути в історію, відчути її і зрозуміти. Читання робить нас свідомими громадянами.
Вічна пам'ять усім, хто віддав своє життя за Україну!
Слава Україні!
Привіт, мої читачі! Сьогодні, у четвертий понеділок жовтня , ми відзначаємо Міжнародний день шкільних бібліотек! Для мене це не просто професійне свято, а й нагода зупинитися, озирнутися і з любов'ю подивитися на те місце, яке стало моїм другим домом — нашу шкільну бібліотеку.
Часто бібліотеку уявляють як тихе місце, заставлене полицями з книгами. І це правда, книги — наше серце. Але шкільна бібліотека сьогодні — це набагато більше:
Путівник у світі інформації: ми допомагаємо учням не лише знайти потрібну книгу, а й навчитися критично мислити, перевіряти джерела та орієнтуватися у цифровому просторі.
Острівець безпеки та спокою: у цьому стрімкому світі бібліотека залишається місцем, де можна присісти, перевести подих і просто побути з книгою.
Простір для спілкування: тут проходять обговорення, зустрічі, читання вголос. Книга об'єднує!
Скарбниця підручників: звісно, ми забезпечуємо навчальний процес, щоб кожен мав необхідне для навчання.
Найбільша радість для мене — це бачити, як світяться очі дитини, яка знайшла "ту саму" книгу. Неважливо, чи це перший тоненький комікс, чи серйозний роман для старшокласника. Цей момент зв'язку між читачем і історією — безцінний.
Кожен день у бібліотеці — це нова історія. Я встигаю побувати:
Детективом, коли допомагаю знайти давно загублену книгу.
Психологом, коли тихенько раджу книгу, яка може допомогти подолати певні труднощі.
Мандрівником, коли читаю уривки з книжок і переношу дітей в інші світи.
Дорогі батьки, вчителі, учні! У цей день я хочу подякувати вам за те, що ви любите нашу бібліотеку і довіряєте мені.
І пам'ятайте:
Книга — це не застарілий формат. Це портал. Він завжди працює, не потребує зарядки і переносить вас куди завгодно, коли завгодно.
Приходьте сьогодні (і завжди!) до бібліотеки! Візьміть книгу. Поділіться своїми враженнями. Запропонуйте, що варто додати до нашої колекції. Зробіть це місце ще кращим!
З найкращими побажаннями та горою непрочитаних книжок!
Привіт, мої любі читачі та книголюби!
Сьогодні, 27 жовтня, ми святкуємо одне з найважливіших і найтепліших свят для кожного українця — День української писемності та мови! Цей день — не просто дата в календарі, це нагода вкотре усвідомити, що наша мова — це не просто засіб спілкування. Це наш код, наша історія, наша сила.
Як шкільний бібліотекар, я щодня бачу магію, яку створює українське слово. Вона живе на сторінках давніх літописів і сучасних романів, у поезії та наукових працях.
Це наша ідентичність: українська мова — це те, що відрізняє нас, що робить нас собою. Вона дає нам відчуття приналежності до великої, незламної нації.
Це наша зброя: у часи випробувань слово стає потужним інструментом єднання та опору. Кожна прочитана українська книжка, кожна розмова рідною мовою — це внесок у нашу перемогу.
Це наш скарб: подумайте про красу і багатство нашої мови! Її мелодійність, її синонімічне розмаїття. Це справжній скарб, який ми маємо берегти, розвивати і передавати далі.
Приєднайтеся до Радіодиктанту! (Якщо ви ще не зробили цього). Це чудовий спосіб відчути себе частиною спільноти, яка шанує слово.
Прочитайте щось нове українською! Зазирніть до бібліотеки (навіть онлайн!) і оберіть книжку, до якої давно не доходили руки. Може, це буде поезія Василя Стуса, або сучасний роман Сергія Жадана?
Говоріть! Спілкуйтеся зі своїми дітьми, друзями, колегами — красиво, грамотно, українською. Зробіть це своєю щоденною традицією.
Пам'ятайте: Мова живе, доки ми нею говоримо, пишемо і читаємо.
Зі святом вас, дорогі друзі! Любіть українське слово, плекайте його і несіть його в серці. Воно варте того, щоб звучати гордо та впевнено!
Ваш шкільний бібліотекар, що завжди готовий порадити гарну книжку.
Як ваш шкільний бібліотекар, я щодня бачу, скільки енергії та уваги потрібно для навчання. А звідки береться ця енергія? Правильно – з нашої тарілки!
"Читай" свою тарілку здорового харчування: уявіть, що ваша тарілка — це розворот цікавої книги.
Більше половини мають займати "кольорові історії" – овочі та фрукти (наші вітамінні супергерої!).
Чверть – "епічні поеми" – цільні злаки (гречка, овес, цільнозерновий хліб – для довготривалої енергії).
Ще чверть – "мудрі наставники" – білки (м'ясо, риба, бобові, молочні продукти – для росту та сили).
Шукай збалансовані "сюжети": життя – це не лише "солодкі романи" чи "гострі трилери"!
Обмежте "шкідливі закуски" з надмірним вмістом солі, цукру та жирів. Вони, як неякісні детективи, швидко закінчуються і залишають відчуття порожнечі.
Обирайте "корисні перекуси" – яблуко замість цукерки, горіхи замість чіпсів. Це "короткі оповідання" з великою користю!
Не забувайте про "Еліксир життя": вода! Вона, як якісний папір для книги, підтримує всі процеси в організмі. Пийте чисту воду протягом дня.
Сьогодні, коли прийдете додому, відкрийте холодильник... як нову книгу! Спробуйте:
Додати до обіду новий овоч, який ви раніше не куштували.
Випити склянку чистої води замість солодкого напою.
Спланувати свій сніданок так, щоб він був "цільнозерновим" і поживним.
Здорове харчування – це не тимчасова "дієта", а ваш щоденний вибір, який пише історію вашого міцного здоров'я та успіху!
Привіт, друзі!
Сьогодні, 15 жовтня, ми відзначаємо Всесвітній день миття рук! Здавалося б, що спільного між шкільною бібліотекою, книгами і звичайною гігієнічною процедурою? А зв'язок є, і він дуже тісний!
Чисті руки = чиста книга! Коли ви берете до рук нашу бібліотечну скарбницю – будь то захоплюючий роман, підручник чи яскравий комікс – пам'ятайте: сторінки дуже чутливі до бруду, плям і жиру. Брудні руки залишають сліди, які неможливо видалити, і книга може швидко втратити свій охайний вигляд і стати непридатною для інших читачів.
Чисті руки = здоровий читач! Як ви вже знаєте, наші руки — це "транспорт" для мікробів. Миття рук з милом – це найпростіший і найефективніший спосіб захистити себе, своїх однокласників і, звісно ж, мене від різних інфекцій. Щоб насолоджуватися читанням, бути уважним на уроках і мати сили на нові пригоди, треба бути здоровим!
Помили руки перед їжею? Чудово! Але також помий руки перед тим, як взяти нову книгу! Особливо, якщо до цього ти був на вулиці, займався спортом чи малював.
Ніколи не читай і не гортай сторінки під час їжі! Навіть якщо це лише невеличкий перекус. Крихти та жир – вороги книги №1.
Поділися знаннями про миття рук зі своїми друзями. Це корисно для всіх!
Маленька дія, великий результат! Чисті руки рятують життя та зберігають наші книги для майбутніх поколінь читачів. Не забувайте про це!
Заходьте до бібліотеки за цікавими книжками, але спершу – подбайте про чистоту своїх рук!
