Книги оживають на екрані: З Днем українського кіно!
Привіт, мої любі книголюби та кіномани!
Сьогодні, у другу суботу вересня (дата плаваюча, але настрій завжди святковий!), ми відзначаємо День українського кіно! І як шкільний бібліотекар, я просто не можу пройти повз цю подію. Адже кіно і книги – це два боки однієї, чарівної, storytelling-медалі.
Чому бібліотекар любить кіно?
Ви, напевно, думаєте, що бібліотекар має любити лише папір і чорнило? Аж ніяк! Українське кіно – це:
Новий погляд на класику: Скільки прекрасних екранізацій наших літературних шедеврів ми маємо! Це шанс для вас, дорогі учні, побачити улюблених героїв в іншому вимірі.
Джерело натхнення: Часто після перегляду гарного фільму хочеться дізнатися більше. А що може бути краще, ніж піти в бібліотеку і взяти книгу, за якою він був знятий?
Візуальна історія: Українські фільми – це живий урок історії, культури та традицій. Це можливість побачити рідну землю очима талановитих митців.
Що варто подивитися (і, звісно, прочитати)?
Хочу поділитися з вами своїм ТОП-3 для шкільного віку, які мають і літературну основу:
"Захар Беркут" (екранізації за І. Франком). Епічно, драматично, про любов до рідної землі.
"Тіні забутих предків" (за М. Коцюбинським). Казкова, неймовірно красива і глибока історія з Гуцульщини.
Сучасні українські фільми, зняті за мотивами сучасних підліткових романів. Вони близькі та зрозумілі, показують наші реалії.
Моя порада: Спробуйте спочатку прочитати книгу, а потім подивитися фільм. Або навпаки! Потім порівняйте свої враження. Що режисер змінив? Що додав? Що, на вашу думку, вийшло краще — книга чи фільм? Приходьте до бібліотеки, і ми обов'язково це обговоримо!
Зі святом, майстри кадру!
Я щиро вітаю усіх, хто створює українське кіно: режисерів, акторів, сценаристів, операторів! Ваша праця – це наш культурний фронт, наша візуальна спадщина.
А вас, мої читачі, закликаю: Підтримуйте українське! Читайте українське, дивіться українське, пишайтеся своїм!
А який ваш улюблений український фільм чи екранізація?
Немає коментарів:
Дописати коментар