неділя

День пам’яті трагедії Бабиного Яру

 

Книги, що кричать: День пам'яті трагедії Бабиного Яру

Привіт, шановні читачі мого блогу. Сьогодні, 29 вересня, Україна схиляє голову в жалобі, згадуючи одну з найстрашніших сторінок нашої історії — трагедію Бабиного Яру.

Це не просто дата в календарі, це — глибока, незагойна рана в серці Києва і всієї України. Саме тут, у вересні 1941 року, лише за два дні нацистський режим знищив майже 34 тисячі київських євреїв. А потім, протягом двох років окупації, Яр став могилою для десятків тисяч військовополонених, ромів, українських націоналістів та інших жертв. Загальна кількість загиблих сягає близько 100 тисяч осіб.

Чому про це має знати кожен школяр?

Як шкільний бібліотекар, я вважаю, що пам'ять – це наш головний обов'язок.

  • Бабин Яр — це символ Голокосту від куль на українській землі. Історія цього урочища вчить нас ціні людського життя, а також тому, до чого призводить нетерпимість, ненависть та ідеологія вищості.

  • Це нагадування про силу пропаганди та мовчання. Протягом десятиліть радянська влада намагалася стерти згадку про те, що переважна більшість жертв були євреями. Ми повинні знати ПОВНУ правду.

  • Це заклик до пильності сьогодні. Коли на нашій землі знову панує війна і звучать обґрунтування для масових убивств мирного населення, уроки Бабиного Яру набувають особливо моторошного значення.

Запам'ятаймо формулу: Забути минуле = дозволити йому повторитися.

Рекомендації з бібліотеки:

У нашій шкільній бібліотеці є книги, які допомагають зрозуміти глибину цієї трагедії та епохи Голокосту. Ось кілька, які я раджу прочитати:

  1. Анатолій Кузнецов, «Бабин Яр»: Це документальний роман-свідчення, що є одним із найпотужніших текстів про трагедію.

  2. Художні твори та збірки спогадів: Пошукайте книги про Праведників народів світу – українців, які ризикували власним життям, щоб врятувати євреїв. Це приклади світла у тотальній темряві.

  3. Історичні дослідження про Голокост в Україні.

Сьогодні – день тиші й роздумів. Знайдіть час, щоб подумки вшанувати пам'ять невинних жертв. Поговоріть про це з друзями, родиною чи вчителями. Нехай їхні імена та долі залишаться в нашій пам'яті назавжди.

Пам’ятаємо. Не пробачимо. Ніколи знову.

Немає коментарів:

Дописати коментар