Наша бібліотека після карантину

Для мене книги – світло дня,

Для мене книги – зорі ночі...

Моя сім’я, моя рідня,

Мій розум, серце моє, очі...

Без книги я не проживу

Вже, як без вирію лелека...

Я і крізь вічність оживу

В отім святім : бібліотека...

Для вас я книгою лишусь,

Словами, строфами рядками,

У пам’ять віршами впишусь

У прози буйними рядками...

В енциклопедіях знайду

Для вас усі найкращі гасла

І з ними у серця прийду,

Щоб свічка помислу не згасла,

Бо книги – то і світло дня,

Бо книги – то і зорі ночі...

Моя сім’я, моя рідня

Мій розум, серце моє, очі.

 

Петро Гоць