Книжкова виставка

До 155-річчя від дня народження англійського письменника, поета і новеліста Джозефа Редьярда Кіплінга представляємо виставку книг 

Англійський письменник Джозеф Редьярд Кіплінг писав для дітей досить багато, головним чином казки. Діти всього світу з захопленням читають його оповідання про Мауглі, про допитливе Слоненя, про Кішку, яка гуляла, як собі знала.
       Народився Р.Кіплінг 30 грудня 1865 року в Індії, в Бомбеї. Раннє дитинство пригадувалось потім письменником як пора безхмарного щастя, якій він зобов'вязаний усім добрим і світлим у собі.
       В шестирічному віці Радді разом з молодшою сестрою відправили в Англію здобувати освіту. Перебування Кіплінга в одному з пансіонів було для нього нестерпною моральною і фізичною мукою.
       Через кілька років Радді віддали в нову школу, навчальний заклад військового типу, де він почував себе зовсім по-іншому. Тут він почав писати вірші і відсилати їх у журнали, де їх поки що не друкували. Керівник закладу підтримав літературне обдарування хлопчика і зробив усе можливе, щоб Радді Кіплінг не звернув з цього шляху.
       Батьки ж достойно оцінили талант сина. В 1881 році, коли йому виповнилося шістнадцять років, вони видали за власний рахунок невеликим тиражем збірку "Шкільні вірші". В сімнадцятирічному віці Редьярд Кіплінг закінчив школу і повернувся в Індію, де почав працювати в провінційній газеті. Індія - країна давньої культури, чудових легенд, екзотичної природи - захопила уяву юнака. І не дивно, що його перші твори: оповідання, казки,вірші - були присвячені саме їй. Так з'явилась "Книга Джунглів", куди ввійшли і оповідання про Мауглі, які оголосили світові про народження нового дитячого письменника.
       Потім Кіплінг поїхав з Індії. Він багато мандрував, відвідав майже всі частини світу і кругом "пхав свій допитливий", як у слоненяти, ніс: вслухався в місцеві легенди, вдивлявся в навколишній світ. Через деякий час з'явились його "Казки просто так", дія яких відбувається то в Америці, то в Африці, то в Англії, то в Австралії.
      Змучений мандрами, Кіплінг в 1904 році вирішив оселитись в Англії. В 1906 році вийшла збірка казок "Пак с холмов Пука", через чотири роки - продовження "Нагороди і феї". В 1097 році письменникові присуджено Нобелівську премію в галузі літератури.
       На початку 1936 року Р.Кіплінга не стало. Та залишилися його чудові твори, які оспівують і звеличують мужність, відвагу, волю, дружбу, розкривають перед читачем чарівний світ незайманої природи. Вони принесли Р.Кіплінгові славу одного із найкращих у світовій літературі письменників-анімалістів.

 

Новий рік в бібліотеці

Під час новорічно-різдвяних свят шкільна бібліотека була місцем, де панувала творча та по-новорічному казкова атмосфера. 

У класах початкової школи пройшли бібліотечні майстер-класи: «Зимове рукоділля» та «Новорічні фантазії».Маленькі майстри створили чудові кульки-прикраси для новорічної ялинки, освоївши техніки декупажу та оріґамі. 

З  нетерпінням, надіями та сподіваннями чекали  на новорічно-різдвяні свята і вчителі і діти.  Адже це, мабуть самий казковий час в кожного.

В бібліотеці бла створена велика фото зона для створення казкових фото .

 Під час свята лунали новорічні привітання, щедрівки так колядки. До уваги користувачів була представлена ілюстративна – книжкова виставка з елементами інсталяції.

Кожного дня святкового тижня бібліотеку наповнювали дитячи голоси та посмішки.

 Протягом свят читачі в бібліотеці отримували святковий настрій  та їм було приємно відвідувати бібліотеку.казкова Снігуронька -завідувач бібліотеки підготувала веселі вікторини, конкурси і танці. Новий рік – це час здійснення мрій і сподівань.  Настала пора для найтепліших слів, найсвітліших побажань і, звісно, для найяскравіших мрій.

 Учні початкової школи дізнались прр  те, як святкували Новий рік наші пращури та про давні звичаї та традиції  зимових свят розповідається в запропонованих книгах: Олекса Воропай "Звичаї нашого народу", "Традиції і свята українського народу", "Українці: Свята. Традиції. Звичаї", "Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник", В. Скуратівський «Дідух. Свята українського народу», В. Скуратівський «Український рік: Розповіді», «Дванадцять місяців: народний календар» , Скуратівський В. «Місяцелік : Український народний календар» та інших.

Бібліотекар розповіла про колоритну календарну обрядовість нашого народу: окрім новорічних свят згадали й інші традиційні свята, що увійшли в побут українців.

Майстер-клас «Свіча»

Аромат меду, вощина з натурального воску, що нагрівається теплом дитячих рук та стає придатним для створення свічки створюють святкову атмосферу.

Учні початкової школи із задоволенням працювали разом з бібліотекарем. 

Ні для кого не секрет, що воскова свічка вважається символом тепла, добра та благополуччя в усьому світі. Вона дарує приємний аромат, зігріває, додає сил, запалює радість у душі та несе позитив до оселі.

 Також, свічка – це прадавній носій світла. І, якщо ми хочемо побажати комусь світла, тепла та родинного затишку, можливо, воскова свічка є чудовим подарунком.

 А найкращим подарунком буде свічка, зроблена власноруч! Виготовляючи воскову свічку своїми руками, ми даруємо разом із нею трішечки тепла та світла власного серця.

Діти дізнались з представлених книг, що :

• віск, подібно до води, є унікальним природним матеріалом, здатним вбирати та записувати інформацію у своїй структурі;

• з прадавніх часів на родинні свята запалювати воскові свічки для здійснення усіх мрійта бажань сім'ї;
• якщо на 10-15 хвилин у оселі запалити воскову свічку, увесь простір навколо сповниться благодаттю та гармонією;

• у Києві ще з дохристиянської доби існував обряд Свята свічки. Напередодні святого Семена (14 вересня) увечері на Подолі збиралися гурти городян та вшановували свічку і загалом обрядовий вогонь;

• свічки із натурального бджолиного воску горять довше та яскравіше, ніж парафінові. Поціновувачі надають їм перевагу, адже це повністю натуральний продукт.

Світло свічок - це гарний символ правдивого Божого світла, що ним є сам Господь. Стрітенська свічка з вірою та молитвою є оберегом сімейної злагоди.

Ангел зі свічками

Ангеле-двокрильцю,

у хмари не крийся, 

а світи свічечку – 

золоту прозірочку, 

щоби нічка у дорозі 

не ламала нозі.

Йде нічка полями 

та до Роксоляни, 

аби Роксоляна 

очка затуляла, 

тепер іде містом – 

чи спить ляля міцно?

А ляля говорить: 

– Як темно надворі, 

шкода мені нічку, 

як зламає ніжку.

Ангеле-двокрильцю, 

у хмарі не крийся, 

а світи свічечку – 

золоту прозірочку, 

аби Роксоляна 

очка затуляла.

І . Калинець

             

                    

"Фантастичні книги: минуле, сучасне, майбутне"

 Запрошуємо на захоплюючу подорож у світі фантастики! Наша бібліотека запрошує на захід "Фантастичні книги: минуле, сучасне, майбутнє". Чекають на вас цікаві зустрічі,